Значне місце в діяльності агронома займає планування виробничого процесу. Він визначає набір польових робіт, їх послідовність, початок і закінчення, зміст польових досліджень, розподіляє засоби виробництва тощо. По суті, він веде не лише виробничу, але і науково-виробничу роботу – уважно вивчає ефективність сортових посівів, тієї або іншої обробки ґрунту, внесення різних видів добрив. Агроном має справу не лише із землею, насінням, добривами, але і з людьми, які вирощують хліб. У його завдання входить планування і організація їх праці, надання необхідної допомоги, наприклад в усуненні браку в роботі, навчання. Тому агроном повинен володіти організаційно-педагогічними навиками, здібностями. Від того, наскільки він чітко планує роботу, багато в чому залежить продуктивність праці. Досвідчений працівник уже з вечора повідомляє про те, хто, де і що робитиме завтра, розробляє варіанти нарядів на випадок зміни погоди.
Вакансії агрономів є на сільськогосподарських підприємствах, у фермерських господарствах, у тепличних комплексах, оранжереях, а також і в науково-дослідних інститутах. Як правило, велика частина робочого часу цих фахівців проходить на природі, на відкритому повітрі.
Освіта агронома може бути як вища, так і середня спеціальна. Підготовка включає вивчення загально-біологічних дисциплін, особливостей обробки різних видів сільськогосподарських рослин, організації агротехнічної праці. Агрономові потрібно бути спостережливим і кмітливим, мати хорошу пам’ять, уміти передбачати віддалені наслідки своїх дій. Професія підходить людям з міцним здоров’ям, готовим в будь-яку погоду проводити багато часу на відкритому повітрі, багато переміщатися, в той же час виконувати тяжку фізичну роботу.Протипоказами є схильність до простудних захворювань, алергічні реакції на рослини.
Часом професія агронома асоціюється з чимось суто сільським, «колгоспним». Проте це не зовсім так. Обговоримо, наприклад, застосування цієї професії в області спорту. У багатьох його видах (футбол, бейсбол, хокей на траві, гольф тощо) потрібні особливим чином підготовлені трав’яні покриття, за їх створення і підтримку в належному вигляді відповідають агрономи, що спеціалізуються на цьому. Не так уже і просто утримувати, наприклад, хороше футбольне поле. Адже його поверхня має бути рівною і щільною, стійкою до витоптування, такою, що володіє однаковими властивостями в різних місцях (важко і некомфортно грати на такому полі, де в одному місці м’яч котиться легко і вільно, а в іншому раптом різко сповільниться, тому що там трава виявиться вищою і густішою). Поле має бути придатне для гри не лише в розпал літа, але і ранньою весною, і пізно восени, чого непросто добитися в північних широтах.
Для облаштування поля потрібно підготувати ґрунт (удобрити, вирівняти, ущільнити достатньо для того, щоб він витримував вагу футболістів, але і не надмірно, щоб не затрудняти зростання трави). Підібрати суміш сортів трави, що дає зручну для гри поверхню і що краще всього виростає саме в тому кліматі, де розташовано поле (поле зазвичай засівається не одним сортом трави, а сумішшю як мінімум з 3-4 сортів). Засіяти, поливати, підгодовувати, косити, видаляти бур’яни. Відновлювати трав’яну поверхню після напружених матчів: інколи приходиться підсаджувати траву в місця, які витоптуються швидше всього (наприклад біля воротарського майданчика), ледь не по одній травинці, приблизно як хірург пересаджує волосся на лисину пацієнта. Адже підготовка футбольного поля – це ще простий приклад! У гольфі, скажімо, в різних частинах полів висаджують різні сорти трави і по-різному косять газони, місцями створюють свого роду пастки для м’ячиків з чагарників і дерев, та і самі поля не плоскі, а мають складний рельєф. Тут вже працюють не лише агрономи, але і архітектори, і ландшафтні дизайнери.
У сільській місцевості професія є вельми поширеною і затребуваною, працевлаштування проблем зазвичай не складає; у містах же такі вакансії відносно рідкі. Рівень зарплати середній. Кар’єрне зростання агронома може бути пов’язане або з науково-методичною роботою (перш за все в області селекції, створення нових сортів сільськогосподарських рослин), або з обійманням адміністративних посад (директор сільгосппідприємства), або із заснуванням власної ферми.
